Ой, ви, гой-єсі, добрі молодці й красні дівиці! Ой да повідаю я вам про американський та й про кейтеринг. Що тримали мої руки, що «їли» мої очі, що куштували мої уста.
Америка – батьківщина кейтерингу, і, звичайно, мені було дуже цікаво дізнатися, як це відбувається «у них». Насправді, кейтеринг – дуже поширене явище на заокеанських просторах і саме на побутовому рівні. Чи ви хочете відсвяткувати день народження у себе вдома або провести так звану pool-party – вечірку біля басейну – до вас традиційно приходить на допомогу кейтерингова компанія. Пояснюється це просто – культура прийому їжі американців у компанії не передбачає багатогодинних стоянь у плити й нічних чувань над холодцем і пирогами. Добре це чи погано, судити не нам. Але безперечно одне – вони набагато більше цінують час, відведений для відпочинку й дозвілля.
У призначений час компанія доставляє замовлення до вашого столу. У великих разових підносах привозять асорті з овочів, фруктів і дивовижної суміші овочів і фруктів. Мене вразило поєднання відвареного буряка, апельсинів, помідорів чері й кавуна (!)
Взагалі–то подібні до цього набори овочів і фруктів, готових до вживання, можна купити в будь-якому великому супермаркеті. Вони мають такий вигляд:
Ще в Каліфорнії люблять соуси. Соусів вживають багато, до кожної страви обов’язково свій соус, і є просто соуси, які їдять з чіпсами.
Уявіть, дорогі мої, як нелегко доставити, не розливши, майже рідкий соус у разовому (!) посуді.
Наприклад, цей:
Як бачите, американським кейтер’є це вдалося.
Майже в кожній американській сім’ї в будинку є барбекю. А якщо це будинок на кілька квартир, які здаються в оренду, то часто в такому будинку є місце, яке спеціально обладнане для прийому гостей. Столи, стільці, барбекю – обов’язкова умова. Буває ще й газова плита на цих громадських площах.
Тому без барбекю не обходиться майже жодна американська вечірка.
А решта все, як завжди. Міні–шашлички, міні–канапе. Я не просто так написала перед канапе приставку “міні”. Вони дійсно дуже маленькі. Трохи більше нашої української п’ятикопійкової монети. Правда-правда. Ось такі:
Ну і, звичайно, десерти. Різноманітні, смачні, солодкі. Як, утім, у будь-якій країні світу. Десерт, він, як то кажуть, і в Америці десерт.
І я там була, мед–пиво пила … По вусах, правда, не текло, все в рот потрапляло.
Чого і вам від душі бажаю.
Завжди ваша, Світлана Подольська